Стереотипії у дітей з розладами аутичного спектра
Стереотипія – наполегливе повторення якоїсь дії, яка кожного разу здійснюється автоматично, неусвідомлено і без змін. Легкі прояви стереотипій можно помітити й у своїй поведінці при хвилюванні або зосередженості: накручуємо волосся на палець, трясемо ногою тощо. Грубі форми стереотипій є однією з ознак порушень аутичного спектру.
У чому проявляються стереотипії у дітей та як зрозуміти мотивацію поведінки?
У рухах тіла: часте і ритмічне (нерідко протягом усього дня) повторення певних рухів, що приносять дитині помітне задоволення або сильно збуджують (розгойдування, вертіння головою, рухи пальцями перед очима, махання руками, трясіння кистями, кружляння, біг по колу, постукування, поплескування тощо).
Ймовірні причини: стереотипії допомагають уникати перевантажень.
У поведінці: біг та стрибки (“як заведена”), дитина косить очима, витягає губи трубочкою, свистить, постукує пальцем, або б`є долонею по щоці, смокче палець тощо.
Ймовірні причини: деякі стереотипії є способом заспокоїти себе. Удари частинами тіла, що повторюються, можуть зменшувати загальне відчуття болю.
Одним з проявів фіксованої поведінки є мовленнєва стереотипія – мимовільне багаторазове повторення в експресивному(активному) мовленні окремих слів, зворотів і цілих фраз.
У проявах емоцій: паніка, стан тривоги і гніву, консерватизм, непластичність, нетерпимість до змін у житті і довкіллі (нові їжа, одяг, коляска, ванна, постіль , перестановка меблів, зміна звичного маршруту тощо – так звана неофобія чи “феномен тотожності”.
Ймовірні причини: зміна як позитивних так і негативних емоції. Незадоволення та злість можуть загострити стереотипії та стати небезпечними.
У сфері інтересів: споглядання яскравих предметів, їх руху; ігри неігровими предметами (кришками, каструлями, взуттям, інструментами); пристрасть до ігор з неструктурованим матеріалом (переливання води, пересипання піску); вибудовування предметів в лінію; зацікавлення іграшками, що видають шум (довго і стереотипно крутять дзиґу, кришки); характерний інтерес до нефункціональних елементів предметів ( запах, колір, певні якості поверхні); пристрасть до окремих речей.
Ймовірні причини: стереотипії допомагають блокувати зайву сенсорну інформацію із навколишнього світу або надавати додаткову сенсорну стимуляцію, за необхідності.
Хибна думка: потрібно забороняти дитині стеореотипні рухи. Справа в тому, що якщо ці рухи є стимулами для дитини, то на місці заборонених з’являться інші, можливо навіть більш інтенсивніші.
Як зменшити стереотипії
– покращення сенсорного та емоційного оточення, безпечне середовище;
– посильні інтенсивні фізичні навантаження, переключення;
– продовження спілкування, навіть якщо стереотипії виникли;
– дозволяти стереотипію як нагороду за спільну роботу;
– у деяких випадках приєднуватись до самостимулюючої поведінки дитини, щоб ініціювати спілкування.
Підберіть індивідуальні методи зняття напруги у дитини, запропонуйте заміну, яка буде більш приваблива ! Будьте терпимі!!!