Плоскостопість
Стопа людини має ділянки, які називаються склепіннями. Поперечне розташоване під основою пальців ноги, поздовжнє — на внутрішньому краєві вздовж стопи. Склепіння виконують важливу функціональну роль. Вони створюють амортизацію під час ходьби та допомагають утримувати рівновагу.
Плоскостопість — поширена деформація, під час якої склепіння ніг (одне або обидва) опущені. Такі порушення знижують пом’якшувальні властивості стопи і здатність людини утримувати рівновагу. Тобто, це один із видів деформації, при якому порушується нормальне анатомічне співвідношення кісток стопи, яке в нормі повинно забезпечувати амортизацію. Однак першопричиною плоскостопості є патологія не самих кісткових структур, а слабкість зв’язок та м’язів, які в нормі повинні утримувати правильне співвідношення кісток стопи.
Це зустрічається часто. Без належного лікування захворювання розвивається та призводить до серйозних порушень опорно-рухового апарату. Тому важливо вчасно помітити перші симптоми плоскостопості:
- під час ходьби швидко втомлюються ноги;
- біль у стопах: на верхівці склепіння та п’ятковому бугрі;
- відчуття напруженості в литках;
- біль у гомілках, попереку, під колінами, який посилюється під час ходьби;
- з’являються натоптні, часто біля основи великого пальця;
- стопи стають ширшими та часто набрякають.
Також ознаки плоскостопості можна помітити і на взутті: швидше зношується підошва, а устілка затирається по всій або майже по всій довжині.
Розрізняють такі види плоскостопості:
- По походженню: вроджене й набуте (статичне, рахітичне, паралітичне, травматичне)
- По формі: поперечне, поздовжнє, змішане, плосковальгусна стопа.
Причини плоскостопості різноманітні і залежать від його виду. Статична й рахітична плоскостопість виникають при слабкості з’язкового апарату, перонеальних та заднього великогомілкового м’язів. Сприяючими факторами при рахітичному типі є рахіт, який ослаблює кістки, а при статичному – тривала стояча робота з перевантаженням стоп, носіння тісного взуття, носіння взуття на високих каблуках, велика маса тіла.
Причини травматичної плоскостопості: пошкодження м’язів або сухожилків, а також переломи кісток в медіотарзальній ділянці. Причини паралітичного: параліч м’язів, поліомієліт.
Причиною виникнення плосковальгусної стопи частіше бувають статичні розлади. Спочатку м’язова рівновага зберігається, але з часом рівновага напрямків статичних сил порушується. Після вичерпування компенсаторних механізмів надп’яткова кістка зміщується допереду і вниз, а відведення дистальної ділянки стопи приводить до формування вальгусного положення стопи.
Сприяючими факторами є спадкова схильність, відсутність достатньої фізичної активності або, навпаки, перевантаження стоп.
Узагальнюючи потрібно сказати ще раз, що ті чи інші причини приводять до виникнення слабкості зв’язкового апарату, який утримує співвідношення між кістками стопи в правильному анатомічному положенні. Неспроможність сполучної тканини виконувати дану функцію приводить до формування плоскостопості.
Для профілактики рекомендується носити зручне (не тісне і не занадто вільне) взуття, віддавати перевагу туфлям з меншим каблуком, вести активний спосіб життя та виконувати регулярні фізичні навантаження. При статичній стоячій роботі потрібно проводити розминки для м’язів стоп, своєчасно проводити реабілітацію після травм та переломів.
Поява будь-яких больових відчуттів або дискомфорту під час ходьби — це чіткий сигнал, що необхідно звернутися до лікаря.