Важливе значення для формування мовлення, становлення другої сигнальної системи дитини, має інтенсивний розвиток функції слухового та мовнорухового аналізаторів. Диференційоване слухове сприймання фонем є необхідною умовою їхньої правильної вимови. Не сформованість фонематичного слуху або слухомовленнєвої пам’яті може стати однією з причин дислексії (проблеми в оволодінні читанням), дисграфії (проблеми в оволодінні листом), дискалькулії (проблеми в оволодінні арифметичними навичками). Якщо диференціювальні умовні зв’язки у сфері слухового аналізатора формуються повільно, це призводить до затримки формування мовлення, отже, і затримки розумового розвитку.
Кожен звук, який ми чуємо виникає під впливом вібрації. Наприклад, при подиху вітру маленькі листочки створюють вібрації (звукові хвилі), пересуваючи молекули повітря. Саме ці хвилі і сприймаються людським слухом.
Варто звернути увагу на механізм сприймання звуку.
Вухо людини – досить непростий орган. Він має підвищену чутливість і розділений на три частини.
Перша з них – зовнішнє вухо. Саме воно виконує дуже важливу функцію, адже саме тут схоплюються звукові коливання і транслюються у вушний прохід. Все це нагадує роботу антени.
Наступним виступає центральне вухо. Саме воно виступає у вигляді простору, наповненого повітрям, а тиск в ньому регулює Євстахієва труба. Мікроскопічні кісточки, незважаючи на маленький розмір, утворюють складний механізм, завдяки якому вібрації барабанної перетинки передаються у внутрішнє вухо.
Третя частина – внутрішнє вухо. Його також називають равликом, адже воно дуже нагадує її раковину. Центральне вухо пов’язане з внутрішнім за допомогою овального віконця, з яким пов’язана одна з кісточок. Воно створює тиск на рідину внутрішнього вуха, що змушує його волосяні клітини активізуватися (приблизно 20 тисяч). У стані збудження вони передають імпульси в мозок прямо по слухового нерву, а мозок, в свою чергу, вже сприймає це як звук. Розпізнавання усного мовлення відбувається в лівій півкулі кори головного мозку (у правшів), там еволюційно сформувалися зони, специфічно пов’язані з даною функцією: зона Брока “відповідальна” за породження мовлення (нижня третина лівої лобової звивини), зона Верніке – за розуміння мови ( ліва скронева область).
Ось так ось складно, але в той же час цікаво, відбувається процес вловлювання звукових хвиль людським вухом.
Слух людини формується на здоровій органічній основі з раннього віку під впливом акустичних (слухових) подразнень. У процесі сприйняття людина проводить аналіз і синтез складних звукових явищ, та визначає їх значення. Якість сприйняття сторонніх шумів, мовлення інших людей чи власного, залежить від сформованості слуху. Слухове сприйняття можна представити як послідовний акт, який починається з акустичної уваги і призводить до розуміння сенсу через впізнавання та аналіз мовних сигналів, що доповнюються сприйняттям немовних компонентів (міміки, жестів, пози). Зрештою слухове сприйняття спрямоване на формування фонематичного (звукового) диференціювання і здібності до свідомого слухомовленнєвого контролю.