Мовлення – це специфічно людський засіб спілкування, який являє собою систему знаків, що має соціальну природу і сприяє створеною та закріпленою у процесі історичного розвитку діяльності суспільства. Мовлення є базою для психічного розвитку, однак для успішної його реалізації необхідні фізіологічні основи.
Це складний та неперервний процес, що дозволяє нам комунікувати та виражати свої думки та почуття. Його діяльність лежить у складних механізмах нашого мовленнєвого апарату, кількості вивчених слів, граматичних та синтаксичних правил.
Фізіологічним підґрунтям мовлення є умовно-рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку. Подразниками для нього є слова. Як подразник слово має три форми вираження: слово почуте, слово побачене, слово вимовлене.
Мовленнєвий (артикуляційний) апарат
Перш ніж ми змогли навчитися вимовляти слова та фрази, ми повинні розвивати та використовувати наш мовленнєвий апарат. Цей апарат складається з різних частин, таких як губи, язик, зуби, гортань та носові порожнини. Кожна з цих частин виконує свою роль у процесі формування звуків та слів.
Наприклад, губи допомагають нам вимовляти звукові комбінації, які потребують спільного руху губ. Язик рухається у різних напрямках, допомагаючи нам формувати різні звуки. Зуби впливають на артикуляцію деяких звуків, тоді як гортань та носові порожнини відіграють роль у виділенні звуку через ніздрі та рот. Мовний апарат складається з двох взаємопов’язаних частин: центральної (регулюючої) та периферичної (виконуючої).
До периферичного голосового апарату відносяться три відділи: 1) дихальний; 2) голосовий; 3) артикуляційний (або звукоутворюючий). Кожний з цих відділіввідіграє певну роль у створенні звуків. Дихальний відділ складається з грудної клітки із легенями, бронхами, трахеєю. Вимовлення звуків тісно пов’язане з диханням, яке змінюється під час мовлення. Звук утворюється у фазі видиху, значно подовжуючи її. Крім того, під час мовлення кількість дихальних рухів вдвічі менша, ніж при мовчанні.
До голосового відділу відноситься гортань, яка приймає участь у фонації – механізмі контролю висоти звуку.
Артикуляційний відділ формують:глотка, ротова порожнина, носоглотка, язичок, піднебіння, язик, зуби і губи. Артикуляція – діяльність органів мовлення, яка пов’язана з утворенням звуків мови та різних їх компонентів, що формують склади та слова.
Процес формування слів
Мовлення починається зі створення та усунення задуманих думок та почуттів. Цей процес відбувається у нашому мозку, коли ми обираємо потрібну інформацію та організовуємо її в послідовний порядок. Потім ми вибираємо слова та фрази, які найкраще виражають наші думки та почуття. Але перед тим як ми вимовляємо слова, наш мозок запускає сигнали до нашого мовленнєвого апарату. Ці сигнали вказують нашим губам, язику та іншим частинам апарату, як потрібно рухатися та які звуки формувати. Ці рухи та звуки швидко стають рефлекторними, і ми вже не мусимо думати про кожний рух або звук, ми просто вимовляємо слова без зусиль.
Словниковий запас граматика та синтаксис
Однак, мовлення не обмежується просто вмінням вимовляти слова. Ми також повинні мати великий словник, який намагається приплітати слова у наших реченнях. Це вимагає знання граматики та синтаксису, щоб підбирати правильну форму слова відповідно до роду, числа, відмінку, використовувати прийменники на позначення просторового відношення, розміщувати слова у правильному порядку та відповідно до синтаксичних правил. Навіть коли ми не думаємо про правила граматики під час говоріння, наш мозок автоматично впізнає правильність речень та виводить зміст з них. Це може бути розглянуто як один з найбільш вражаючих аспектів мовлення – ми здатні втворювати складні речення з великою кількістю слів та правильно передавати зміст.
Автоматизація мовленнєвих навичок
Формування мовлення – це процес, який вимагає часу та практики. Що більше часу ми проводимо у спілкуванні та практикуємо вимову слів та фраз, то краще стаємо у володінні мовою. Насамперед, треба зазначити, що важливо розвивати наш мовленнєвий апарат. Це може бути досягнуто шляхом виконання спеціальних вправ для розвитку артикуляційної моторики, мовленнєвого дихання, голосу. Важливим є накопичення словникового запасу. Також потрібно активно використовувати наші знання граматики та синтаксису. При спілкуванні, ми повинні намагатися використовувати різні типи речень та складних структур, щоб покращити свою мовленнєву вправність.