Дисграфія — це порушення оволодіння письмовою мовою, яке характеризується однаковими помилками, що постійно повторюються при написанні через недостатню сформованість вищої психічної діяльності.
Письмо є надзвичайно складною функцією, сутність якої полягає в рефлекторному механізмі, що забезпечується взаємодією аналізаторів — кінестетичного, рухового, слухового та зорового. Тобто процес письма має багаторівневу структуру й охоплює велику кількість операцій: аналіз звукової структури слова, співвіднесення виокремленої зі слова фонеми з графемою (зоровим образом літери), відтворення графеми за допомогою рухів руки, синтез літер у слові та послідовний перехід від одного слова до іншого, граматичне структурування, внутрішнє програмування окремих речень і тексту тощо. Порушення цих та інших операцій мовотворення спричинює порушення писемного мовлення.
Симптоматика дисграфії виявляється у стійких постійних помилках у процесі письма, які можна згрупувати таким чином: спотворення і заміни літер; перекручення звуко-складової структури слова; порушення злитості написання окремих слів у реченні; аграматизми на письмі.
Дисграфія супроводжується і немовленнєвою симптоматикою (неврологічними порушеннями, порушеннями пізнавальної діяльності, сприймання, пам’яті, уваги, психічними порушеннями тощо). Немовленнєві симптоми визначаються у цих випадках не характером дисграфії й у зв’язку з цим не включаються в її симптоматику, а разом з порушенням письма належать до структури нервово-психічних і мовленнєвих розладів (при алалії, дизартрії, порушеннях мовлення, розумовій відсталості тощо).
Розрізняють такі види дисграфії: акустичну, оптичну, моторну.
При акустичної дисграфії відзначається недиференційованість слухового сприйняття, недостатній розвиток звукового аналізу та синтезу. Частими є змішування і пропуски, заміни букв, що позначають звуки, подібні за артикуляцією та звучанням, а також відображення неправильного звуковимови на письмі.
Оптична дисграфія обумовлена нестійкістю зорових вражень і уявлень. Окремі букви не впізнаються, не співвідносяться з певними звуками. У різні моменти літери сприймаються по-різному. Внаслідок неточності зорового сприйняття вони змішуються на письмі. У важких випадках оптичної дисграфії письмо слів неможливо. Дитина пише тільки окремі літери. У ряді випадків, особливо у шульг, має місце дзеркальне письмо, коли слова, літери, елементи букв пишуться справа наліво.
Моторна дисграфія. Для неї характерні труднощі руху руки під час письма, порушення зв’язку моторних образів звуків і слів із зоровими образами.
Корекція дисграфії
Логопедична робота з корекції дисграфії вибудовується з урахуванням механізмів і форми порушення писемного мовлення. Загальні підходи до подолання цього розладу передбачають заповнення прогалин у звуковимові і фонематичних процесах; збагачення словника і формування граматичного аспекту мовлення; розвиток зв’язного мовлення. Важливе значення в структурі логопедичних занять із корекції дисграфії має розвиток аналітико-синтетичної діяльності, слухового і просторового сприйняття, пам’яті, мислення, рухової сфери. Отримані навики усного мовлення закріплюються за допомогою письмових вправ.
З урахуванням основного захворювання особам з дисграфією і аграфією можна призначити курси медикаментозної терапії та реабілітаційного лікування (фізіотерапію, масаж, ЛФК, гідротерапію).
Як працювати з дитиною з дисграфією?
- Використовуйте зошит з об’ємними або різнокольоровими лініями, якщо так їй легше зрозуміти, де писати букви.
- Дайте можливість дитині спробувати різні види ручок, олівців і спеціальних пристосувань для полегшення письма. (Товсті / тонкі / важкі / легкі, такі, що стираються тощо).
- Запропонуйте різні форми виконання завдань (усні відповіді набирати текст на клавіатурі замість того, щоб писати ручкою)
- Допомагайте такому учневі розбити завдання на маленькі кроки.
- Дозволяйте дитині писати друкованими або прописними буквами.
- Давайте дитині з дисграфією завдання, робочий зошит або сторінку, де частина завдання вже написана і потрібно менше писати.
- Не пропонуйте вправи на виправлення попередньо допущених помилок: дитина з дисграфією має добре розвинуту зорову пам’ять і мимовільно запам’ятовує неправильне написання.
- Використовуйте сучасні технології для навчання. Наприклад, спеціальні комп’ютерні програми для письма, які можуть значно полегшити навчання дитини з дисграфією.
- Не чекайте, що дитина з дисграфією зможе працювати в темпі всього класу. Таким дітям для вивчення і сприйняття матеріалу, часто потрібно набагато більше часу, ніж для її однолітків.
- Давайте такій дитині можливість почати виконання письмового завдання раніше за інших.
- Застосовуйте різні педагогічні методи та матеріали, щоб забезпечити найкраще сприйняття і розвиток мовних навичок дитини.
- Створювати «ситуації успіху» для дитини.